Кожен, хто любить їздити на велосипеді, знає, що це один із найприємніших способів пересування по місту. Надзвичайно приємний спосіб відкрити цікаві місця та трохи потренуватися. До того ж це набагато дешевше та екологічніше, ніж їздити на автомобілі. Краків – це місто, де велоспорт є основною родзинкою багатьох туристичних програм. А через низьку вартість він також дуже популярний серед студентів. Про історію краківської велоспільноти – читайте далі на ikrakow.net.
Якими були перші велосипеди
Велосипед у Польщі з’явився порівняно рано. Його сконструював варшавський художник Едмунд Перл на фабриці Роберта Перла свого батька. Перша модель була виготовлена з дерева і була оснащена трьома колесами. Спочатку він називався «самохід». Через рік моделі фабрики Мішо були привезені до Польщі зі Всесвітньої виставки в Парижі. 5 червня 1869 року в саду Красіньського у Варшаві відбулися перші в Польщі змагання з «самоходу».
Назву «велосипед» польською мовою запозичили у марки велосипедів «Rover», випущених в Англії в 1885 році Джоном Старлі.
Перше виробництво велосипедів у Польщі почалося в 1917 році на фабриці Ф. Завадського Слово про виробництво трохи перебільшене – за перший рік було виготовлено 17 одиниць. У 1930-х роках це було вже 60 штук на день. Незабаром були засновані інші приватні марки: Kamiński, Lipiński, Wahren та інші. У 1929 році була заснована державна збройова фабрика, яка зайнялася виробництвом велосипедів «Łucznik» у промислових масштабах. У сезон цей завод випускав до 5000 велосипедів на місяць, а інші приватні заводи доходили до 6000 лише на рік. Загальний річний обсяг виробництва в цей період становить 80 000 одиниць на рік.
Будівництво велодоріжок та екоактивісти
Перші велосипедні маршрути в Кракові з’явилися на початку 1950-х років, коли будувалася Нова Гута. Соцреалістична столиця важкої промисловості мала складно сконструйовану велосипедну систему, великі частини якої можна побачити й сьогодні. Проте, мабуть, у 1950-х роках велосипедисти мали у своєму розпорядженні значно зручніші, широкі та майже порожні вулиці й не користувалися доріжками. Коли з часом стало більше машин, просто приєднали велодоріжки до стоянок. Тож велодоріжки Нової Гути доводиться будувати з нуля.
На початку 1970-хх поряд з Новою Гутою були побудовані ділянки велодоріжок уздовж Aleja Pokoju та Rondo Mogilskie. Попри те, що вони абсолютно непридатні для використання, вони все ще помітні досі.
Краків повернувся до питання велосипедних доріжок у 1990-х роках. Спочатку була облаштована велодоріжка на довгій порожній алеї на Блоні, а потім на бульварі Вісли біля Вавеля. Це була ініціатива як міської влади, так і нових незалежних кіл.
Польський екологічний клуб організував День без автомобіля у 1987 році, коли кілька десятків (а може, й кілька сотень) краків’ян.. День без автомобіля був польською версією Всесвітнього дня навколишнього середовища, проголошеного ООН і відзначається 5 червня. Таким чином, Польща далеко попереду світу – Європейський день без автомобіля був оголошений лише кілька років тому і відзначається 22 вересня. В результаті лобіювання та роботи активістів та експертів Польського екологічного клубу (професор Анджей Рудніцкі, доктор Тадеуш Копта) Краків прийняв зразкову транспортну політику, яка передбачала будівництво 355 км велосипедних доріжок.
Краків 1990-х років – амбасадор велоактивностей
У 1992 році Зелена федерація приєдналася до діяльності Польського екологічного клубу і в Кракові розпочався фестиваль велосипедних походів. Спільнота FZ прославилася, зокрема, акцією розбиття молотком автомобіля на Ринковій площі в Кракові (1993), розплавленням велосипедів Марзанни та велопробігами в рамках Дня без автомобілів. Улюбленим маршрутом щорічних подорожей була Aleje Trzech Wieszczów.
Ці заходи проводились під егідою Фундації підтримки екологічних ініціатив та Федерації зелених. Проєкт мав назву «Краків – місто велосипедів». У той час Краків у Польщі сприймався як амбасадор усіх альтернативних, екологічних та велоактивностей. У 1995 році на загальнонаціональній зустрічі в Кракові була створена мережа «Міста для велосипедів». У країні, де з початку 90-х, попри «кризу», продажі нових автомобілів щороку били рекорди, а споживчий спосіб життя став чи не панівною релігією, це була майже революційна подія.
Поява перших прокатних велосипедних систем
Загалом на рубежі ХХ-ХХІ століть було помітно стрімке зростання інтересу до велоспорту. Багато велосипедистів відчувають свою присутність у дорожньому русі, беручи участь у щомісячних акціях по всій країні. Все більше і більше перенаселених міст повертаються до використання велосипеда як засобу пересування. Інтересами міських велосипедистів опікуються спеціально створені для цього організації, які об’єднані у загальнонаціональну мережу «Велосипедні міста».
Краків є середнім по країні щодо велосипедної інфраструктури. У місті для велосипедистів доступні 220 кілометрів доріжок і велосмуг, контрсмуг і пішохідних і велосипедних маршрутів (дані за 2017 рік). Таким чином, на кожен квадратний кілометр площі міста припадає приблизно 670 метрів благоустрою, що є лише п’ятим результатом у країні – попереду Познані, Лодзі, Бидгоща та Щецина.
Із Заходу приходить ідея міського велосипеда, тобто загальнодоступного велопрокату для користування жителями. На хвилі масового інтересу до міських велосипедів у Польщі почали з’являтися нові системи – перша була запущена в Кракові в 2008 році, наступні були створені у Вроцлаві, Жешуві та Познані.
Більше 10 років тут працює прокат Wavelo. З 1500 велосипедами та 150 станціями, це третя за величиною система в країні (сьогодні лише Варшава та Лодзь можуть похвалитися більшими цифрами). Але якщо взяти до уваги площу міста та його населення, Wavelo виглядає не так вигідно. На один велосипед у Кракові припадає 503 жителі, а на квадратний кілометр – 0,46 станції.
Краковскі краєвиди для велопрогулянок
Сліди галицької історії Кракова добре помітні в районі Підгуже. Ще в 1784 році імператор Йосиф II привіз сюди німецьких майстрів у рамках колонізаційної кампанії. Гарні вулички Подгуже ідеально підходять для велосипедних прогулянок.
Пагорби на захід від Кракова вкриті таємничими дубовими та буковими лісами, які вже щонайменше століття використовуються як рекреаційна зона міста. Серед багатьох мальовничих ущелин і скель юрського періоду розкинулися галявини для пікніків і велосипедні маршрути. Краківський зоопарк є головною визначною пам’яткою, тоді як, можливо, варто поглянути на замок Люфтваффе 40-х років у Пшегожалах і сусідню модерністську віллу Доньон. І так, ви знайдете ще один курган, на який можна піднятися – Курган Пілсудського висотою 35 метрів.
Недалеко від Кракова, знаходиться Нова Гута. Це промисловий район комуністичного періоду польської історії, але він пропонує цікаве екологічне місце. Ця територія, що простягається між районом і річкою Вісла, є домом для рідкісних видів птахів і метеликів, а середовище проживання частково вкрите високою травою або очеретом.
Закрівець і Твардовські скелі – дивовижне місце для велосипедних прогулянок у Кракові. Закрівець – колишній кар’єр, залитий кристально чистою водою. З його вершини можна помилуватися чудовим видом на центр Кракова та його околиці. Їдучи на велосипеді до Закрівця, варто проїхати через парк Дембницький. Ще одна цікава пам’ятка на цьому маршруті – Твардовські скелі – чарівний міський парк.
