2 Жовтня 2022

Історія святого місця Кракова – Маріацького костелу

Related

Злочини окупаційної влади в Кракові під час Другої світової війни

Королівська столиця Польщі перебувала під окупацією нацистської Німеччини практично...

Незвичайні рекорди Кракова

Колиска польських королів відома у всьому світі не лише...

Маловідомі факти про Краків, які вас здивують

Краків називають столицею польських королів недарма. Це справді дивовижне...

Пам’ятник Леніну в Кракові. Падіння епохи

Особливістю більшості населених пунктів колишніх республік СРСР була обов'язкова...

Share

Прогулюючи центром королівської столиці Польщі, неможливо оминути одну з головних її пам’яток – Маріацький костел. Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (саме таку офіційну назву носить храм) вражає не тільки своєю архітектурною величчю та статусом кращого твору пізньоготичної скульптури в східній Європі, що зберігся. З цією будовою також пов’язано чимало містики та міських легенд. Детальніше про одну з візитівок Кракова та ключової його святині читайте у матеріалі сайту ikrakow.net.

Історія виникнення

Перші згадки про Маріацький костел беруть початок в 1222 році. Саме тоді була споруджена романська церква, поряд з якою заснували прихід для сформованої громади міста. Незабаром після татарських навал храм зазнав суттєвих руйнувань, і лише наприкінці XIV століття на цьому місці побудували нову церкву, яка до цього дня зберегла свій первісний вигляд – восьмикутний поверх вищої вежі – дзвіниці-горна з пізньоготичною главкою. Шолом другої вежі з’явився лише через два століття.

На жаль, це був не один раз, коли базиліка пізнала руйнування. У 1443 році в Кракові стався землетрус, внаслідок якого постраждало склепіння костелу. Після цього на храм чекала масштабна реконструкція: були прибудовані бічні каплиці, піднято північну вежу, яку було прийнято рішення накрити куполом.

У XVIII столітті Європа піддалася модному віянню стилю бароко, через що і костел зазнав ряд змін. Так, під керівництвом італійського скульптора та архітектора Францішка Плачіді преобразилися вівтарі, стіни прикрасили розписи та орнаменти, видозмінилися лавки та інші предмети внутрішнього оздоблення.

Нові руйнування в Маріацький костел внесла окупаційна нацистська влада в період Другої світової війни. Серед іншого, були вкрадені цінні витвори мистецтва: картини Міхаеля Ланца з Кітцінгена та Ганса Зюсса з Кульмбаха. Численні ювелірні вироби також були вивезені та передані в особисте розпорядження Адольфом Гітлером. На жаль, не всі вони були віднайдені після війни.

Міські легенди

З Маріацьким костелом пов’язана трагічна історія, яку охоче розповідають місцеві жителі під виглядом міської страшилки. За переказами, башти різняться по висоті недарма, тому що їх будівництвом займалися два рідні брати. І якщо молодший просто хотів побудувати архітектурне творіння, яке б століттями тішило жителів королівської столиці Польщі, то для другого процес представляв принципове суперництво. Він марив метою, щоб його частина будівлі в рази перевищувала будову брата за висотою, красою та величчю форм. Але коли процес зведення добігав кінця, заздрісного юнака чекало розчарування – його вежа поступалася по висоті тій, яку спорудив молодший брат. У пориві гніву жадібний родич накинувся на свою рідну людину і зарізав її. А коли будівництво завершилося, тим самим ножем вирізав собі серце і скинувся з даху.

Зрозуміло, ця трагічна історія – лише гарна байка. Справжня причина, чому ці будови розрізняються по висоті, полягає в тому, що одна з них служила спостережною вежею, де свого часу розташовувався сторожовий караул. Однієї вежі для таких цілей було достатньо, тому друга частина споруди такої висоти просто не потребувала.

До речі, з черговою вартою пов’язана інша міська легенда. У 1241 році горнист, що сидів на високій вежі, побачив наближення татарського полчища. Він засурмив у горн з усієї сили, щоб попередити населення, але стріла пронизала йому горло, перервавши звук оповіщення. З того часу, коли на Ринковій площі звучить сигнал про побудку, мелодія обривається на середині. Таким чином незавершений сигнал, що став символом Кракова, нагадує про цю трагічну історію.

.,.,.,.