2 Жовтня 2022

Коли жителі Кракова почали пити каву

Related

Злочини окупаційної влади в Кракові під час Другої світової війни

Королівська столиця Польщі перебувала під окупацією нацистської Німеччини практично...

Незвичайні рекорди Кракова

Колиска польських королів відома у всьому світі не лише...

Маловідомі факти про Краків, які вас здивують

Краків називають столицею польських королів недарма. Це справді дивовижне...

Пам’ятник Леніну в Кракові. Падіння епохи

Особливістю більшості населених пунктів колишніх республік СРСР була обов'язкова...

Share

У королівській столиці Польщі кав’ярні на етапі свого зародження грали колосальну роль. Це було не просто місце, де пригощали смачним та ароматним напоєм. Відвідувати подібні заклади було справою дозвілля сучасної людини. В них заводилися нові знайомства, обговорювалися останні новини та плітки, проходили побачення з другою половинкою, планувалися таємні змови та революційні діяння. Саме за чашкою кави режисери проводили співбесіди акторів, стверджуючи їх на головні ролі, чоловіки, шукаючи тілесних втіх за гроші, шукали компанію панянок легкої поведінки, а художники, поети та письменники організовували свої творчі вечори. Про появу кави в Кракові, перших міських кав’ярнях та унікальній польській рецептурі цього напою читайте у матеріалі сайту ikrakow.net.

Пиття від лукавого

Вперше про каву в Польщі дізналися завдяки легендарній битві армії Яна III Собеського, яка здобула перемогу над турками під Хотином 11 листопада 1673 року. Купець і дипломат Юрій Франц Кульчицький, який брав участь у військовому поході, після відступу противника звернув увагу на покинуті біля зброї та амуніції дивні мішки з чорними ароматними зернами. Бачити подібний продукт Кульчицькому раніше не доводилося, але запах настільки вразив купця, що той вирішив заварити їх у окропі, щоб посилити ефект пахощів.

Результат перевершив усі очікування. Отриманий напій порадував незрівнянним смаком, поділитися яким військовослужбовець одразу вирішив із полководцем. Той також був у захваті від запропонованого пиття. Таким чином, Собеський і Кульчицький стали першими в польському королівстві кавоманами.

А от у народі каву прийняли не одразу. Свій внесок у непопулярність напою зробила церква, яка назвала його сатанинським пійлом, оскільки його вигадали араби, які проповідували язичництво. Втім, незабаром католицька верхівка різко змінила свою думку. Сталося це завдяки Папі Клименту VIII, який сам наважився спробувати чорний, як сажа, відвар, і захопився бадьорим, міцним і ні з чим не порівнянним смаком.

Після отриманого благословення зерна знайшли широке застосування і по всій країні почали відкриватися громадські заклади, де варили цей напій, які називали кавохаузами. Першою краківською кав’ярнею історики називають заклад, що не зберігся до наших днів, який розташовувався на Ринковій площі в будівлі під №31. Відкрита вона була у 1770-х роках, а завідувала нею Маріанна Сендраковська, яка любила варити цей напій та особисто подавала його своїм гостям. До речі, саме в цей період зародилася рецептура кави по-польськи.

Як його готувати

На відміну від арабів, які воліють заварювати чорні зерна у чистому вигляді, поляки стали додавати до кави молоко та жирні вершки. Але варто відзначити, що незважаючи на цей компонент напій зберігає свої смакоараматичні та психоактивні речовини. Все тому, що після приготування напою потрібно дати настоятися кілька хвилин, накритим кришкою або блюдцем.

Подібну рецептуру у Кракові особливо шанували міщани та представники вищого суспільства. Випити кави по-польськи вважалося обов’язковою ранковою процедурою перед початком нового дня або вечірнім моціоном у приємній компанії. Втім, користувався популярністю кавовий напій і серед нижчих верств населення. Все тому, що до XIX століття в Кракові функціонувала велика кількість кавохаузів – від звичайнісіньких (як, наприклад, кафе Юзефа Кияка) до заможніших (кондитерська «Яма Михалика»).

У воєнні часи кава зникла з особистих запасів жителів Кракова. Більш того, дефіцитний товар грав роль своєрідної валюти. Сто грамів зерен можна було обміняти на хліб, борошно, овочі та інші продукти.

Добре, що ці події давно стали історією, і тепер вибір різних сортів і рецептур кави настільки різноманітний, що задовольнять навіть найвибагливішого естета.

.,.,.,.