“Аптека під орлом” у Кракові увійшла в трагічну історію Польщі періоду Другої світової війни. У час, коли німці захопили польські території і зокрема й Краків, де одразу почали створювати гетто для знищення місцевих євреїв, аптека була єдиною, яка працювала у краківському гетто, пише ikrakow.net
Розташована у Кракові на площі Героїв Гетто, 18, в минулому Малий Ринок, а потім площа Згоди.
“Аптека під орлом” у краківському гетто: історія Тадеуша Панькевича
“Аптека під орлом” була таємним місцем постачання, допомоги й налагодження контактів євреїв, які мешкали в гетто. Її власником був єдиний поляк, який залишився в аптеці після створення краківського гетто у 1940 році та жив там до кінця його існування — 1943 року.
“Аптека під орлом” перейшла в спадок Тадеушу від його батька Юзефа Панкевича, котрий володів нею ще від 1909 року. Вже у 1930 році, після закінчення фармацевтичних студій у Ягеллонському університеті Тадеуш почав працювати в сімейній аптеці. У 1934 році він виконує обов’язки завідуючого аптеки, а його батько працював за сумісництвом. Після його смерті власником “Аптеки під орлом” стає його дружина — Марія Панкевич. Сам Тадеуш отримує повні права на власність аптеки у 1946 році.
Під час Другої світової війни завдяки зусиллям Тадеуша Панкевича аптека стала єдиною, яка залишилася у краківському гетто й працювала там двадцять чотири години на добу. Окрім нього, в аптеці працювали ще три жінки — Аурелія Чорт, Ірена Дроздківська й Гелена Кривинюк, які мали спеціальні перепустки та покидали територію гетто увечері, після закінчення робочої зміни. Натомість Тадеуш Панкевич жив там постійно.
Під час існування краківського гетто “Аптека під орлом” була місцем зустрічі творчої та інтелектуальної еліти гетто. Пізно ввечері вони там збиралися, обмінювалися інформацією та підпільною пресою, дискутували на політичні й літературні теми.
Сам Тадеуш іноді віддавав ліки безкоштовно та намагався підгодовувати голодних. Також в аптеці можна було придбати фарбу для волосся, якою євреї зафарбовували сивину, щоб виглядати молодшими. Після поділу гетто на дві частини — “А” та “Б”, аптеку перенесли до частини “Б”, де тримали безробітних, людей похилого віку й хворих.
Після ліквідації краківського гетто у 1943 році “Аптека під орлом” працювала без суттєвих змін, за винятком скороченого робочого дня. Після капітуляції Варшавського повстання у 1944 році в аптеці часто зустрічалися митці, які масово приїжджали до Кракова зі зруйнованої Варшави.
Діяльність “Аптеки під орлом” у повоєнні роки
Після закінчення війни, у 1951 році разом з іншими “Аптека під орлом” була націоналізована та перейменована на “Державне підприємство. Соціальна аптека №31”. Тадеуш Панкевич залишився керівником аптеки до 1953 року. Після нього аптекою завідували Ян Шнайдер, Станіслав Войцікевич та Шарота Новак.
У 1967 році аптеку передали в будинок за адресою Героїв гетто, 11. А в приміщенні “Аптеки під орлом” відкрили бар “Bar Nadwiślański”, який проіснував там до 1981 року.
Краківська “Аптека під орлом” згадується у книзі “Аптека в Краківському гетто” Тадеуша Панкевича та у фільмі “Список Шиндлера” Стівена Спілберга, який у 2004 році отримав титул Мецената культури Кракова.
Тепер “Аптека під орлом” є філією Історичного музею міста Кракова. У 1981 році голова краківського управління наказав закрити бар і виділити приміщення для створення музею. Завдяки зусиллям групи однодумців двадцять другого квітня 1983 року було відкрито Національний музей пам’яті.
У 2002 році Роман Полянський передав музею премію Фундації польської культури “Złote Berło”. У 2003 році музей “Аптека під орлом” став філією Історичного музею міста Кракова. У 2010 році Історичний музей міста Кракова включив “Аптеку під орлом” до новоствореної структури Маршруту пам’яті. Він складається з трьох філій: Фабрики Шиндлера, Поморської вулиці та Аптеки під орлом, які разом представляють всю історію окупації Кракова.
У березні 2013 року до сімдесятої річниці ліквідації гетто в Кракові у приміщенні колишньої аптеки відкрито нову постійну експозицію «Аптека Тадеуша Панкевича в Краківському гетто».
