З давніх-давен людина намагалася захистити себе від раптової смерті, що надходила від меча, списа, багнета, кулі, дротика. За весь цей час було перепробовано велику кількість броні – від різних видів панцирів до захисних кольчуг, що важили з половину людської ваги. Щодня одягати на себе такий важкий шматок заліза було справою невдячною, тому винахідники не впадали у відчай, перебуваючи в пошуку нових можливостей створення елемента індивідуального захисту. І хоча бронежилет у сучасному його розумінні був винайдений у США, першовідкривачем цього спорядження є поляк, який запатентував своє відкриття, провівши успішні випробування у Кракові. Докладніше про це читайте у матеріалі сайту ikrakow.net.
Тканина, яка стримує кулю
Історія польського бронежилету бере свій початок у другій половині XIX століття, коли один із основоположників сучасної судової медицини доктор Джордж Емері Гудфелоу зробив цікаве спостереження. Оглядаючи труп убитого чоловіка, він виявив, що одна з куль не увійшла до тіла, оскільки застрягла у складеній у кілька разів хустці із шовкової тканини. Свої висновки він докладно описав у польових записках, які через десять років потрапили до Казимира Жегленя.
Примітно, що для винахідника куленепробивного виробу, Жеглень мав абсолютно мирну та пацифістську професію – служив католицьким священиком, очолюючи паству в Чикаго, яку відвідували переважно поляки. В 1893 році Казимир зіткнувся з жорстоким вбивством міського голови, якого застрелили політичні опоненти. Ця подія настільки вразила молодого священнослужителя, що він почав шукати рішення, як можна врятувати людину від кулі. Того ж року за волею нагоди йому попалися записи Гудфелоу, де він описував незвичайні властивості шовку.
Випробування тканинної броні
Жеглень з ентузіазмом взявся до справи. Матеріал для майбутнього бронежилету було знайдено, наступне завдання полягало у пошуку ткацької фабрики, яка могла виготовити такий незвичайний виріб.
Незважаючи на сумнівне ставлення до винаходу (адже подумати тільки, яким чином звичайна на перший погляд тканина може стримувати вогневу міць металевої кулі), потрібна фабрика була знайдена в Австрії. Казимир був упевнений у точності проведених ним розрахунків і збирався довести всьому світу, що винайшов куленепробивний жилет, який може впоратися як зі свинцевими, так і сталевими патронами.
Демонстрація винаходу Жегленя відбулася 1901 року в Кракові. Захід мав публічну площину, куди, зокрема, було запрошено і представників засобів масової інформації. На очах публіки товариш Жегленя Ян Щепаник вистрілив впритул у свого помічника, який у результаті виявився цілим і неушкодженим.
Незабаром Щепаник зумів модернізувати бронежилет, додавши до тканини вплетені сталеві пластини. Варто зазначити, що захисний елемент двох польських винахідників зумів врятувати життя королю Іспанії Альфонсу XIII. У 1902 році на нього було скоєно замах, і лише завдяки одягненому на короля легкому, прихованому під одягом засобу індивідуального захисту, йому вдалось врятуватись. Незабаром Ян Щепаник отримав від Альфонса XIII високу державну нагороду – Орден Ізабелли Католиці. Нагородити винахідника також хотів і Микола II. Однак поляк з патріотичних міркувань відмовився приймати нагороду від імені держави противника, тому обмежився прийняттям іменних золотих годинників, прикрашених дорогоцінним камінням.
У XX столітті сучасна вогнепальна зброя суттєво покращилася, зробивши тим самим винахід Жегленя та Щепаника неефективним. Тому незабаром бронежилети з шовкової тканини та вплетених сталевих пластин було забуто.
