У своїй багатовіковій історії Краків був і залишається важливим науковим та інтелектуальним центром Європи, колискою польської мови та польської літератури, містом перших скрипторіїв, бібліотек і друкарень, шедеврів літератури. У краківських архівах зберігаються скарби європейської літератури, зокрема багаті рукописи, манускрипти та першодруки. У Кракові на Ринковій площі також знаходиться книжкова крамниця, відома в Європі тим, що від часу заснування, тобто з 1610 року, безперервно працює за тією ж адресою, пише ikrakow.net.
Де та як заснував друкарню Флоріан Унглер
На початку XVI століття Флоріан Унглер, книгодрукар із Баварії, заснував першу в Польщі друкарню, яка друкувала книги повністю польською мовою. Унглер походив із Баварії, яка на той час була провідним центром друкарства. За прикладом багатьох земляків він покинув батьківщину і вирушив шукати щастя й добробуту в багату на той час Республіку Польщу, яка динамічно розвивалася. Він оселився у Кракові, що дало найкращі шанси для успішного започаткування друкарської справи. Зрештою, саме тут проживали король і магнати, тут був резиденція краківського єпископа та капітули, тут, нарешті, діяла Краківська академія, яка збирала інтелектуалів, які цікавилися книгою.
25 липня 1510 року Унглер заснував нову друкарню в Кракові. Крім відомої та титулованої друкарні Яна Галлера, це була друга постійна друкарня в місті. Своєю діяльністю Унглер зробив вагомий внесок в історію польського книгодрукування. З його друкарні з’явилися перші книжки польською мовою.
Спочатку завод Унглера знаходився у будинку плоцького єпископа Еразма Цьолека. Спочатку Унглер вів свій бізнес самостійно, видаючи примірники вищезгаданого Галлера чи іншого відомого краківського друкаря Миколая Шарфенберга. За цей період, тобто з 1510 по 1516 рік, він видав 84 книги різного змісту.
Що видавалося у краківській друкарні
Свою друкарську діяльність прибулець розпочав виданням ринкової відомості – календаря на 1511 рік («Альманах» Станіслава з Кракова). У 1512 році вийшов твір «Introductio in Ptholomei Cosmographiam» з картою Америки професора Краківської академії Яна зі Стобниці, а потім Йоанна де Сакробусто «Algorismus», Яна з Коморова «Introductio in doctrinam doctoris subtilis .. .» та багато інших.
Авторами праць, надрукованих Унглером, були вчені, пов’язані з Краківською академією, та видатні гуманісти, такі як Павел із Кросна, Ян Дантишек, Ян із Глогува, Анджей Кживіцький, Ян зі Стобниці та Рудольф Агрікола.
Серед робіт, які видавав Унглер, одна була особливою. У 1513 році він надрукував молитовник під назвою «Спекотний рай» («Hortulus animae»), перекладений з латинської на польську мову поетом і перекладачем Бернатом із Любліна. Молитовник був дуже популярним у XV-XVI століттях, витримавши понад сто видань. Окрім календаря, розміщеного на початку, він містив псалми, гімни, молитви до Бога, Ісуса, Марії та святих (зокрема Івана, Якова, Петра, Павла).
Видання Унглера, ймовірно, складалося з приблизно 160 сторінок, і з точки зору типографії воно було створено досить ретельно. Видавець помістив на ній гравюри на дереві, а назви молитов і деякі літери були вибиті червоним кольором. Молитовник був гарною інвестицією, очікувалося, що він скоро розпродається.
“Спекотний рай” та конкуренція на краківському ринку книгодрукування
«Спекотний рай» був першою книгою, надрукованою повністю польською мовою. Унглер, хоч і був іноземцем, вважав, що книжки слід друкувати національною мовою, і, попри на труднощі такого стартапу, адаптував німецьку готику до звуків польської мови. Фрагменти першого польського видання «Раю» знайшов у бібліотеці Вроцлавського університету 1887 року Владислав Неринг. Вони були використані в декораціях одного з творів Еразма Роттердамського.
Другою важливою працею, на яку наполягав Унглер, був трактат про польську орфографію Станіслава Заборовського, юриста та піонера граматики, «Ortographia seu modus recte scribendi et legendi Polonicum idioma» (1514). Не виключено, що Унглер, готуючись до видання «Спекотного раю» польською мовою, доручив Заборовському підготувати вказівки з правопису.
Попри цінні ініціативи, Унглер не зміг утримати себе на складному краківському ринку, де домінував Ян Галлер. У 1516 році Унглер закрив свою компанію і з типографським матеріалом перейшов до конкурента. Він працював на Галлера п’ять років. Потім він все ж пішов від нього, а в 1526 році він знову відкрив типографську майстерню під своїм іменем.
Новаторство видавця у другій власній друкарні
У другій друкарні Унглера вийшло близько 170 найменувань книг. Серед них були «Життя Господа Ісуса Христа» св. Бонавентури (1522) та відомі перші карти Польщі та Великого князівства Литовського Бернарда Ваповського. Його карта Республіки Польща є найстарішою пам’яткою польської картографії. Технічне нововведення, застосоване Унглером, тиснення написів рухомими шрифтами за допомогою окремої форми, дозволило досягти вдалих редакторських ефектів.
Найпопулярнішою працею, випущеною Унглером, був ілюстрований гербарій, підготовлений ботаніком і лікарем Стефаном Фалімірцем – «Hortus sanitatis. Про трави та їхню силу». Це була перша польська природничо-медична енциклопедія. Вона містила близько 500 малюнків трав і рослин, а також відомості з біології, зоології та народної медицини.
Унглер продовжив видавати в його другій друкарні календарі, прогнози астрологів, підручники, історичні праці, рубрики (тобто календарі літургійних свят) і популярну релігійну літературу. Опублікував новаторську працю в галузі ветеринарії «Справа і кінські ліки» (1532) та географічну працю Мацея з Мєхова «Польський напис обох земель світу». Безсумнівно, йому належать заслуги в популяризації наукової літератури в галузі історії, ботаніки, географії та медицини. У 1515 році він опублікував перші в Польщі записи за допомогою техніки ксилографії.
Унглер також увійшов в історію як новатор шрифтів. У 1527 році він застосував злегка курсивний шрифт, що вважається першою спробою створити польський шрифт. Близько 1531 року він представив текстовий фрактал, він також використовував іврит і грецькі шрифти. У «Спекотному раю» та в інших книгах він використовував, наприклад, грецьку букву альфа для позначення польських звуків ą і ę. Друкував також угорською та німецькою мовами.
Як доживала видавнича справа Унглера
Унглеру також приписують використання масових ілюстрацій у книгах. Велика кількість гравюр і друкованих прикрас була відмітною рисою його видавництва з самого початку. Наприклад, ще в 1512 році в друкарні був запас гравюр на дереві, які ілюстрували життя і страсті Ісуса. Обидві друкарні Унглера мали загалом кілька десятків комплектів літер та серію ініціалів, а також понад тисячу ксилографій, зроблених переважно в Кракові.
Він також використав кілька печаток, що символізували св. Флоріан. Визначний довоєнний дослідник історії польської книги Казімєж Пєкарський припустив, що на відомому деревориті із зображенням св. Флоріана у праці Вацлава з Кракова Introductorium astrologiae, був представлений сам Унглер.
Протягом усього свого існування видавець боровся з різними фінансовими проблемами. Після його смерті в 1536 році видавництвом керувала його дружина Гелена. Коли вона померла в 1551 році, обладнання та друкарський матеріал видавництва перейшов до рук відомої краківської друкарні Шарфенбергів.
