Найкращий бомбардир 1935 року, некоронований король Львова 1930-х років, великий нападник та тренер – все це про видатного футболіста і тренера Міхала Францішека Мечислава Матіяса, пише сайт ikrakow.net. Він був одним з найкращих футболістів у міжвоєнній Польщі, а також одним з найуспішніших тренерів в історії польського футболу.
Березів – Львів
Народився видатний спортсмен 28 вересня 1910 року у місті Березів, що розташоване в південно-східній частині Польщі.
Батько Міхала – Кароль Мар’ян Матіяс – був науковцем, урядовцем (працював старостою в Березові та Кольбушові), етнографом та збирачем фольклору. Про Ядвігу-Зоф’ю Гелену – маму футболіста – відомо, що вона була шляхетського роду.
Після Першої світової війни родина переселилася у Львів.
Вже тут хлопець закінчив сьому Львівську державну гімназію імені Тадеуша Костюшка.
Через важке матеріальне становище родини Міхал Матіяс перериває навчання та розпочинає трудову діяльність. Впродовж 1932-1938 років він працює службовцем у Львівському військовому комісаріаті. В 1937 році Міхал переїхав до Борислава, де влаштувався на нафтовий завод.
На прізвисько Мишка
Ще навчаючись в гімназії, хлопець займався футболом. Спочатку він виступав за львівський клуб “Лехія” (1924-1926). До речі, це був перший польський клуб. У 1926 році Міхал Матіяс перейшов до славнозвісної львівської “Погоні”.
Цікаво, що через заборону учням виступати за професійні команди хлопцю доводилось виходити на поле під псевдонімами: Марцінковський, Сковронський, Ганін, Ковнацький, Мишковський, Кораб’ян, Марцінкевич, Мотилевський.
Саме відтоді за хлопцем закріпилось прізвисько Мишка.
Виступаючи за футбольний клуб “Погонь”, Міхал Матіяс зарекомендував себе старанним та успішним спортсменом. У 1935 році хлопець став кращим бомбардиром, йому вдалося забити 22 голи. У молодого футболіста була бездоганна техніка гри та точність ударів. До того ж він мав хорошу фізичну підготовку.
За час гри за футбольний клуб “Погонь”, а це з 1929 по 1939 роки, Міхал Матіяс провів 11 чемпіонських сезонів, зіграв 156 матчів, забив 100 голів та виграв 3 титули чемпіона Польщі.
Національна збірна
Дебют футболіста у збірній Польщі відбувся 10 липня 1932 року у матчі проти Швеції. А свій перший гол за національну збірну Польщі футболіст забив 2 жовтня 1932 року у товариському матчі проти збірної Румунії, що відбувався на виїзді у Бухаресті.
Міхал Матіяс виступав у складі національної збірної Польщі на Літніх Олімпійських іграх 1936 року. Тоді поляки здобули четверте місце.
Загалом, граючи за збірну країни з 1932 по 1939 роки, Міхал Матіяс зіграв 18 матчів та забив 7 голів.
З приходом у 1939 році у Львів радянських військ всі товариства та спортивні клуби було закрито. Міхал Матіяс переїхав у Борислав, де розпочав виступи за місцеву футбольну команду “Нафтовик”.
Через рік, а саме восени 1940 року, футболіст разом з Тадеушем Єдинаком, Олександром Скоцені, Олегом Лаєвським та Мечиславом Гурським були запрошені до футбольного клубу “Динамо” (Київ). Грав за “Динамо” Міхал Матіяс до початку гітлерівської окупації радянської України (1941 рік).
Після закінчення Другої світової війни спортсмен, як і більшість львів’ян, виїхав з родиною до Битома. Тут він влаштувався на посаду директора міського басейну для плавання.
В Битомі до початку Другої світової війни функціонував футбольний клуб “Полонія”, який припинив своє існування під час німецької окупації.
Завдяки Міхалу Матіясу та футболістам, які переселилися зі Львова у Битом, вдалося відродити “Полонію”. Примітно, що новий герб відродженого клубу був створений на основі герба львівської “Погоні”. До того ж кольори клубу теж зазнали змін: спортсмени виступали у синьо-червоних футболках. Саме такі кольори мали гравці колишнього львівського футбольного клубу “Погонь”.
Міхал Матіяс залишався гравцем “Полонії” до 1948 року. Цей рік став завершальним у спортивній кар’єрі спортсмена.
Тренерська діяльність
Після завершення кар’єри гравця Міхал Матіяс повністю присвятив себе тренерській діяльності. Першим клубом, який запросив футболіста на тренерську посаду, був його футбольний клуб “Полонія”.
Маючи великий досвід, здобутий десятками років гри у футбол, Міхал Матіяс був справді першокласним тренером.
Крім “Полонії” було ще багато польських команд, які тренував саме Міхал Матіяс.
Серед них, зокрема: “Вісла” (Краків), «АКС» (Хожув), “Сталь” (Малець), “Варта” (Познань), “Гурнік” (Забже), “Краковія”, “Чарні” (Ясло). До речі, найбільших успіхів було досягнуто футбольними клубами “Вісла” (Краків) та “Гурнік” (Забже). Завдяки тренерській концепції Міхала Матіяса, гравцям клубу вдалося вийти у фінал Кубка володарів кубків. Футбольний клуб “Вісла” під його керівництвом став чемпіоном 1951 року, а клуб “Гурнік” (Забже) – фіналістом Кубка Польщі 1970 року.
Останнім клубом у тренерській кар’єрі Міхала Матіяса став «Чарні Ясло», в якому він працював у 1975 році.
Крім того, у 1952 році він був тренером збірної Польщі з футболу на Олімпійських іграх у Гельсінкі.
Тренував польську національну збірну Міхал Матіяс також і у 1954 році та з 1966 по 1967 роки.
Найбільшим досягненням, як у тренерській кар’єрі Міхала Матіяса, так і на рахунку національної збірної Польщі з футболу, є фінал Кубка володарів кубків 1969/70.
Підсумком тренерської роботи у збірній з футболу Польщі є 12 матчів з яких у 3 збірна здобула перемогу, 3 матчі зіграла в нічию та по 6 отримала поразки. Кількість забитих голів 13–17.
Ще коли Міхал Матіяс грав за футбольний клуб “Полонія”, під час матчу з футбольним клубом “Рух” (Хожув) стався неприємний інцидент. Через те, що один з гравців команди-суперниці назвав Міхала Матіяса “польською свинею”, той не витримав та дав ляпаса кривднику. За це його було видалено з поля. Про інцидент довідались вболівальники “Полонії”. В когось з них була рушниця, з якої пролунав постріл та почалася бійка, яку довелося вгамовувати поліції.
Помер видатний спортсмен 22 жовтня 1975 року та похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.