“Wesołych świąt!”. У різдвяно-новорічний період цей традиційних вислів, що в перекладі на українську означає “веселих свят”, заполоняє вулиці всіх польських містечок та сіл. Приємна метушня, тематичні ярмарки та відповідно прикрашені домівки й площі населених пунктів – усе це щорічні атрибути Різдва у Польщі, яке, звичайно ж, не обходиться без традицій. Що цікаво, ледве не кожне місто славиться своїми особливими святковими звичаями. Краків – не виняток. Тож про те, яким є традиційне Різдво по-краківськи, – у матеріалі далі на ikrakow.net.
Традиційна підготовка до Різдва
Дух Різдва у польських оселях починає витати не безпосередньо 25 грудня, а 24 – тобто на Святвечір. З давніх-давен краків‘яни вірили: перше, що варто зробити в цей день, – то вмитися холодною водою. Згідно зі звичаєм, це мало гарантувати хороше здоров’я на прийдешній новий рік. Опісля ж – була підготовка.
Святкова метушня розпочиналася з оздоблення домівок. Варто зазначити, що раніше прикраси виконували не стільки естетичну функцію, як практичну, тому саме снопи із сіна та солом’яні зірочки, які символізували родючість і гарний урожай в наступному році, слугували оздобою польських осель. Тепер, зрозуміло, це відійшло в минуле: квартири та будинки краків’яни вже не один десяток років прикрашають сучасними новорічними іграшками. Про колишні звичаї і бажання мати гарний урожай нагадує хіба солом’яний дідух, який поляки до сьогодні напередодні Різдва ставлять у своїх оселях, а також традиція підстилати скатертину на святковому столі на Вігілію невеличким пучком сіна.
До речі, Вігілія – це польська назва Святвечора, який відзначають 24 грудня. На традиційну вечерю господині готували колись і готують дотепер 12 обов’язково пісних страв, а їсти разом із сім’єю сідають лише після того, як на небі сходить перша зірка.
Ялинка – головний атрибут зимових свят
Ще одним обов’язковим символом Різдва та Нового року є ялинка. Що цікаво, то традиція прикрашати зеленою красунею свої оселі у Кракові з’явилася лише у кінці ХІХ – на початку ХХ століть. До того більшість місцевих жителів ставили в домівках такий собі роздвоєний кінчик гілки ялини або ж сосни, яку прикрашали не звичними для нас сьогодні іграшками, а їжею (домашньою випічкою, яблуками чи будь-якими іншими фруктами) та паперовим оздобленням. Вірили, що подібна декорація повинна не лише тішити око своєю красою, а й оберігати будинок від усього поганого.
Щодо традиції ставити вдома суцільне хвойне дерево, а не тільки гілку, то цьому краків’яни мають завдячувати німцям, бо ж саме вони познайомили Польщу та багато інших країн Європи із таким новорічними звичаєм. І знайомство, як бачимо, минуло добре, адже відтоді ялинка стала головним атрибутом зимових свят далеко не лише в Німеччині.
Різдвяні традиції Кракова родом з XX століття
Якщо говорити про вищезгадані нами традиції, то вони не типово краківські, краще буде сказати навпаки – загальнопольські. Але не оминемо ми й особливостей Кракова.
Краківські шопки
Різдвяні шопки – це святковий вертеп, що здебільшого є зображенням вифлеємської стайні в ніч народження Ісуса. Так, створюють подібне у різних куточках світу, однак Краківські ясла є настільки особливими, що у 2018 році “ЮНЕСКО” визнало їх першим об’єктом культурної спадщини в Польщі.
Почали робити шопки ще в XVI столітті, однак тоді популярності явище набрати не встигло, бо в 1736 році єпископ Теодор Чарторийський заборонив показ ясел на території Речі Посполитої. Мовляв, усе це свого роду розвага, а для релігї то є неприпустимим. Тож традиція шопкарства поставила свій розвиток на паузу, але не надовго.
З часом вона не просто відродилася, а набула ще більшої популярності. Місцеві краківські будівельники, які в осінньо-зимовий період залишалися без роботи, стали створювати набагато ефектніші шопки: більші за розміром та красивіші на вигляд. До речі, про вигляд. Краківські ясла тому і вважаються унікальними, що вони є зменшеною копією архітектурних пам’яток міста зі спеціальними сценами для дійових осіб (ляльок) біблійних вистав.
Відтак виходило, що колядники у Кракові вітали зі святом не лише піснею, а й цілим театральним дійством. Погодьтеся, таку особливість не можна було занедбати аж ніяк, тож з 1937 року у місті стали проводити конкурс на найкращу шопку. Побачити створені майстрами ясла можна і в наш час: виставка дотепер проходить в одному й тому ж місці (на сходинках біля пам’ятника Адаму Міцкевичу) і в один і той самий час (у перший четвер грудня).
Живі краківські шопки
Ще однією особливою різдвяною традицією Кракова є живі ясла. Під час цього дійства біблійний сюжет із створених майстрами шопок оживає і транслюється не ляльками, а людьми, які грають маленького Ісуса, Марію, Йосипа, Царів, Смерть, царя Ірода з охоронцями, Ангела, Чорта, Єврея та Пастушків. І, до речі, якщо звичайні ясла створюють і в інших містах Польщі, то живі шопки організовують лише в Кракові.
Краківський різдвяний ярмарок
Взагалі ярмарки проводили на території Кракова, починаючи з 1300-х років, чому ж тоді вважають, що ця різдвяна традиція закріпилася в місті в XX столітті? Усе тому, що раніше святкові ярмарки проводили з набагато меншим розмахом, якщо порівнювати із сьогоденням. Перша причина цього – тодішня релігійна традиція, яка вчила проводити передріздвяний грудень у, так би мовити, тиші та спокої. Друга – небажання перетворювати візитівку Кракова (площу Ринок) на суцільний бруд. Адже варто розуміти, що тодішня організація дійства означала б, що центром міста пересуватимуться десятки коней із возами, які, погодьтеся, дещо забруднили б площу.
Саме через ці чинники проведення ярмарків і зводилося до банального «приїхав – купив – поїхав».
Чого не скажеш про тепер. Звичним для нас сьогодні краківський ярмарок став у 80-х роках ХХ століття. З самого початку його взялися проводити задля популяризації міста серед польських та європейських туристів. Відтоді на ньому можна було вже не тільки придбати сувеніри, а й смачно попоїсти, насолодитися концертом та з головою поринути в святкову атмосферу. До душі такий формат припав і місцевими жителям, і гостям міста, тож з 1994 року ярмарок, отримавши офіційну назву «Різдвяний ярмарок» (Targi Bożonarodzeniowe), і веде лік своєї офіційної історії.
Забуті різдвяні традиції
Раніше славилися польські різдвяні звичаї і такими неординарними традиціями, як, наприклад, святкова прочуханка. Вважалося, що 25 грудня батькам потрібно було обов’язково, незважаючи є на це причина чи ні, покарати своїх дітей – нібито після цього весь наступний рік вони будуть чемними. На щастя, згадана різдвяна традиція залишилися далеко в минулому, і це якраз той випадок, коли забутий статус звичаю – тільки на краще.
Аналогічно відійшла в минуле і традиція дивних «крадіжок». Її сенс полягав у тому, що знайомі мали непомітно заволодіти річчю рідних, сусідів чи друзів. Опісля, звичайно ж, все поверталося, тому і «крадіжкою» це назвеш хіба що в лапках. Але колись вважалося, що подібний вчинок стане запорукою заможності в новому році.
Отже, традиційне Різдво по-краківськи – це звичні для більшості з нас ялинка та Святвечір, обов’язково унікальні шопки і галасливий ярмарок, на який з‘їжджаються з усіх-усюд? Якось так воно і є!