Краків є одним з найдавніших міст Польщі. Тому за свою історію пережило чимало бід та випробувань. Одним з таких стала епідемія холери в ХІХ столітті.
Від хвороби загинуло тисячі людей. Оскільки медики не знали, як вилікувати холеру, тому хворі часто були приречені на смерть. Про історію епідемії холери в Кракові – читайте у матеріалі на ikrakow.net нижче.
Де виникла хвороба та як вона з’явилася в Кракові
Історія виникнення холери розпочинається ще в період походів на Азію Александра Македонського в 336 році до нашої ери. Симптоми хвороби, які схожі на холеру, описані в давніх індійських писемних джерелах. Існує версія, що македонський полководець також міг хворіти на цю недугу адже мав схожі симптоми.
Однак швидке та масове поширення холери в світі відбулося в ХІХ столітті. Епідемія інфекційного захворювання розпочалася з Індії, де багато людей померло від хвороби. Після цього вона розповсюдилася Китаєм та Японією.
Згодом велика кількість хворих з’явилася в Російській Імперії. Під час Листопадового повстання російські військові принесли холеру до Польщі. В перші тижні епідемії у Варшаві захворіло близько 2500 осіб, половина з яких померла.
У Кракові перші випадки недуги зафіксували у 1831 році. Після цього вона швидко розповсюдилася Європою. У Великій Британії холеру назвали «найкращим санітарним реформатором», оскільки під час епідемії почали краще дбати про чистоту в містах.
Епідемії холери в Кракові
Важким періодом в історії Кракова була епідемія холери 1831-1838 років. У ці роки місто вперше зіштовхнулося з «хворобою немитих рук». Саме так називатимуть холеру, яка зазвичай передавалася через недотримання особистої гігієни та погані санітарні умови в містах.
Друга хвиля епідемії тривала до 1851 року, а третя – з 1852 до 1860 року. Також були масштабні спалахи недуги в 1866 та 1873 році. Останні масові прояви холери сталися у 90 роках ХІХ століття.
Крім того, під час епідемії холери в Кракові були спалахи інших хвороб. У 1846 році в місті вирував тиф, а у 1852 році – кір.
Цікаво, що лише в 1883 році німецький вчений Роберт Кох з’ясував спосіб передачі холери. Він дослідив, які саме бактерії Vibrio cholerae викликають хворобу.
Як місто боролося з холерою
Польський історик Амвросій Грабовський у своїх наукових розвідках описує Краків в період епідемії холери. Він зазначає, що в цей час на Вавелі облаштували шпиталь, куди привозили хворих.
Для цього існували люди, котрі на спеціальних візках транспортували недужих. Зазвичай їх супроводжували поліцейські, які суворо контролювали цей процес.
Основними симптомами хвороби були: блювота, постійна нудота, зневоднення організму, сухість в роті, холодні кінцівки, судоми, низький артеріальний тиск та температура тіла, посиніння шкіри (особливо на губах), відсутність сечовипускання (ниркова недостатність) тощо.
Померлих від холери ховали далеко від будинків та часто в братських могилах. Оскільки місто мало досвід інших епідемій, які сколихнули Краків у попередні століття, тому влада намагалася різними методами приборкати розповсюдження захворювання. Однак тоді не знали, як саме передається холери, і що є причиною її появи.
Під час третьої та наступних епідемій холери в Кракові були впроваджені деякі обмеження та правила. Наприклад, кожна родина мала дотримуватися чистоти в домі та в місті загалом. Тому не можна було випускати свійських тварин з кліток на природу.
Крім того, забороняли викидати сміття, померлих тварин у вигрібні ями та озера. Особливу увагу звернули на воду в колодязях, через забруднення якої часто поширювалася холера. Містян, які не дотримувалися законів під час епідемії суворо карали.