Єжи Адам Граціан Ветулані був видатною особистістю – психофармакологом, нейробіологом, біохіміком, професором природничих наук, автором науково-популярних книг, лауреатом наукових та літературних премій. Крім цього, сучасники згадують його як людину невичерпної енергії, дотепної, провокаційної, цікавої до світу і всього нового. Докладніше про цю неординарну особистість, яка зробила величезний внесок не лише у наукове життя Кракова, а й світову спільноту вчених, читайте у матеріалі сайту ikrakow.net.
Дитинство, юність та перші кроки в науці
Єжи Ветулані народився 21 січня 1936 року у Кракові в сім’ї професора Ягеллонського університету. Вже з юних років хлопчик почав цікавитись природою, читав багато науково-популярних книг. Незважаючи на те, що дитинство майбутнього вченого випало на суворий період Другої світової війни, в окупаційному німцями місті він не голодував і не бачив усіх тягарів і поневірянь.
З настанням миру Ветулані навчався у школі підвищення кваліфікації при Державному педагогічному училищі, а після закінчення став учнем Генеральної середньої школи, де отримав атестат про середню освіту з відзнакою. Потім він успішно вступив до Ягеллонського університету за спеціальністю фізіологія тварин, де зумів успішно захистити дисертацію про вплив аскорбінової кислоти на кров кроликів. Відразу після цього він був прийнятий на роботу у відділення формакології Польської академії наук як асистент.
Крім академічної діяльності, Ветулані також вів активну громадську та культурну діяльність. В 1954 році разом із Іоанною Ольчак та Петром Скшинецьким він відкрив кабаре «Пивниця під баранами». Завдяки блискучому почуттю гумору та ораторському таланту Єжи навіть працював у закладі на посаді диктора. В кабаре він зумів обзавестися не лише широким колом друзів, а й вірною супутницею життя Марією Пайонк. Вони одружилися в 1963 році, через рік у сім’ї Ветулані народився первісток Марек, а ще через рік – Томаш.
Наукова діяльність
Протягом усього життя професор Ветулані був надзвичайно активним в академічній сфері. В Ягеллонському університеті його лекції завжди збирали повні зали, оскільки викладав думки легко, доступно і з гумором.
Він був автором або співавтором приблизно двохсот п’ятдесяти дослідницьких робіт, опублікованих у наукових журналах, що рецензуються, шість з яких були визнані Міжнародним науковим індексом відомими публікаціями. Ветулані також підготував безліч статей, колонок, дав низку авторитетних науково-популярних інтерв’ю та відредагував понад десяток книг. Серед його науково-популярних робіт найбільшою популярністю користуються «Сьогодні та завтра нейробіологія», «Мозок: захоплення, проблеми, секрети» та «Без обмежень. Як мозок править нами».
Ветулані активно йшов в ногу з часом і не цурався нових технологій. Саме він одним із перших комп’ютеризував рідний навчальний заклад, вів сторінки в соціальних мережах, знімав власний відеоблог, хоча був уже в досить похилому віці.
Життя професора обірвалося раптово – на 81-му році життя. 2 березня 2017 року його збила машина доставки на пішохідному переході. Молодий водій був тверезий, одразу після аварії зупинився, аби допомогти пораненому. Але, на жаль, Ветулані зазнав серйозних ушкоджень внутрішніх органів, тому лікарі виявилися безсилими у спробах врятувати відомого у Кракові наукового діяча.
6 квітня 2017 року Ветулані помер, на жаль, так і не прийшовши до тями. Він був похований з великими почестями на Алеї Заслужених Раковицького цвинтаря. За кілька місяців, 21 вересня, померла дружина професора Марія Ветулані.
