Збереження фармацевтичної спадщини є важливим елементом культурної пам’яті, адже аптеки минулих століть – це не лише місця, де виготовляли та відпускали ліки, а й осередки знань, науки та гуманізму. Відтворення історії цих закладів і постатей, що стояли за їх діяльністю, дозволяє краще зрозуміти еволюцію медичної галузі, а також вшанувати внесок фармацевтів у розвиток суспільства. Збереження цієї спадщини – це не просто архівування фактів, а жива праця з джерелами, пам’ятками та просторами, які формують ідентичність професії. Музей фармації Ягеллонського університету у Кракові слугує своєрідним містком між історією та сьогоденням фармацевтичної науки, зберігаючи у своїх стінах численні цінні експонати з різних історичних епох. У музеї зберігається картонна коробка для ліків з аптеки “Під короною”, яку було виготовлено на фабриці коробок Яна Пацановського, пише ikrakow.net.
Понад півтора століття
Заснована у 1765 році краківська аптека “Під короною”, яка здійснювала свою фармацевтичну діяльність понад півтора століття, кілька разів змінювала назву. В архівних документах зустрічається назва “Під золотою короною” та рідше “Під трьома коронами”.
Спочатку фармацевтичний заклад розташовувався в будівлі за номером 28, що у західній частині Ринкової площі. За цією адресою аптека працювала упродовж 115 років. Вже у 1878 заклад перенесли до сусідньої будівлі на Ринковій площі за номером 22, де він функціонував ще понад сім десятиліть – аж до 1955 року. Обидві будівлі, де працювала аптека, мають середньовічне походження (датуються XIV століттям) і є важливою частиною архітектурної спадщини Кракова. Звісно, що внаслідок реконструкцій вигляд кам’яниць змінювався, проте збереглися гравюри, архітектурні плани та інші документи, що дають уявлення про те, як виглядали ці будівлі за часів, коли в них діяла аптека «Під короною».
Нині можна побачити приміщення колишньої аптеки практично в первозданному вигляді. Це стало можливим завдяки дбайливій реставрації й вони знову відкриті для публіки.
Перший власник аптеки
Першим власником аптеки «Під короною» був Кароль Ліке (Лікке, Лайке) родом із Сілезії, який народився 1739 року, а помер у 1791.
Йому було надано міське громадянство у Кракові на підставі документів про законне походження. Для цього Кароль Ліке урочисто склав присягу перед образом Христового розп’яття – така практика була частиною необхідної процедури – і за рекомендацією почесного краківського консула Міхала Шастера сплатив внесок у вигляді «пороху й гармати» в сумі 40 польських флоринів.
Аптека розпочала свою діяльність у 1765 році за погодженням медичного факультету Краківської академії, що стало можливим лише після офіційного огляду. Це свідчить про те, що як інтер’єр закладу, так і фахова підготовка його власника повністю відповідали тодішнім професійним стандартам, передбаченим для аптекарів.
Незабаром після цього Кароль Ліке взяв шлюб із Вікторією Аведик – донькою заможного краківського купця. Урочиста церемонія одруження відбулася 25 липня 1767 року в Маріацькому костелі. Шлюб благословив дядько нареченої – Шимон Аведик, який обіймав посаду куратора колегіального костелу в Пілиці.
Згідно з записами від 1774 року, які зберігаються в архівах Ягеллонського університету, Кароль Ліке (син Бернарда) здобув ступінь доктора з юридичних наук, як і його колега Юзеф Торяні з аптеки «Під Золотим Карп’єм» (на Головному ринку, 11). У свій час Кароль Ліке був членом Краківської міської ради. Загалом він мав високий авторитет у краківській громаді та неодноразово обіймав почесні посади. У жовтні 1778 року він увійшов до складу спеціальної комісії, створеної за ініціативою Національної комісії з питань освіти, якій було доручено здійснювати перевірки світських аптек, що функціонували в Кракові на той час.
Кароль Ліке, окрім фармацевтичної діяльності, також виконував обов’язки касира та директора суконної мануфактури, заснованої у 1786 році князем Вацлавом Сераковським (1741–1806). Однак за кілька років після початку діяльності фабрики Ліке опинився в центрі скандалу – його звинуватили у фінансових зловживаннях, що начебто призвели до банкрутства підприємства. Як наслідок, він втратив не лише свої статки, а й добре ім’я. Втім, згідно з його заповітом, датованим 26 травня 1791 року, Кароль Ліке наполягав на своїй доброчесності, підкреслюючи, що сумлінно вів фінансові записи фабрики та вклав у її розвиток 1500 злотих із власних коштів. Ці гроші він просив повернути його спадкоємцям після смерті.
Після смерті Кароля Ліке аптекою керував його син Войцех Ліке, який понад дванадцять років обіймав ще почесну посаду мирового судді.
Лікарські засоби та косметичні препарати
В аптеці “Під короною” проходили навчання молоді учні, які після завершення обов’язкової практики та успішного складання іспиту перед Фармацевтичною радою здобували кваліфікацію субфармацевта – молодшого спеціаліста в аптечній справі.
Войцех Ліке залишався власником аптеки до 1860 року. Вже 6 січня 1861 року будівлю на Ринковій площі, 28 було продано Вікторії Геггенбергер, доньці купця Фішера. Управління аптекою прийняв чоловік Вікторії, фармацевт Марцелій Геггенбергер.
Через сім років, 1 січня 1868 року, Геггенбергер передав аптеку в оренду фармацевту Богдану Гоффу, уродженцю Любліна.
Наступна зміна власника аптеки «Під Короною» відбулася 1 січня 1872 року, коли заклад перейшов у руки фармацевта Юзефа Траучинського, який мав ступінь магістра мистецтв, та його дружини Гелени, вродженої Борковської.
Через шість років, у 1878-му, подружжя Траучинських перенесло аптеку до нової локації – у багатоквартирний будинок на Головному ринку, 22. Цей крок ознаменував початок нового періоду в історії аптечного закладу.
Слід окремо відзначити, що Юзеф Траучинський став першим фармацевтом у Кракові, який налагодив виробництво готових лікарських засобів. У 1878 році він виявився єдиним серед місцевих аптекарів, хто відповів на заклик Промислової комісії представити свою продукцію для оцінки. Асортимент Траучинського був досить широким, однак найбільшої популярності набув його фірмовий засіб – «Бальзам здоров’я». Окрім ліків, він також займався виготовленням косметичних препаратів.
Високу якість його продукції неодноразово визнавали на різноманітних виставках.
Після смерті Юзефа Траучинського в 1885 році його родина передала аптеку «Під Короною» в оренду Станіславу Ковальському, а співорендарем виступив Владислав Белдовський. У 1892 році заклад перейшов до Юзефа Шленчковського – зятя Траучинського, який керував аптекою до 1896 року. Саме тоді її придбав Францішек Ксаверій Мікуцький (1867–1926), знаний магістр фармації, якого високо цінували у професійному середовищі.
Після смерті Мікуцького у 1926 році, наступного року аптеку успадкувала родина Ерліхів. Едмунд Ерліх очолював заклад до початку Другої світової війни. За часів німецької окупації аптеку передали під контроль так званого «комісара» на прізвище Кузьмович, однак жодних вірогідних відомостей про нього не збереглося.
У повоєнні роки, орієнтовно з 1950 року, аптеку взяла в оренду Краківська міська рада (через ліквідаційне управління району). Остання сторінка в історії цього фармацевтичного закладу була перегорнута у 1955 році, коли аптеку остаточно закрили.