Кажуть, його привид досі блукає вуличками Кракова, і все через те, що навіть після смерті він не може віднайти спокій. Не може віднайти спокій він – один з найвідоміших алхіміків усіх часів Міхал Сендзівой. Що відомо про вченого та чому його дух докучає краків’янам уже не одне століття – у матеріалі далі на ikrakow.net.
Міхал Сендзівой: хто це?
По-перше, зауважимо, що Сендзівой – постать реальна. Попри припущення деяких дослідників, станом на сьогодні є достатньо фактів, які доводять, що пан Міхал дійсно проживав у Польщі в XVI-XVII століттях. Народився він у 1566 році. І якщо у питанні, що стосується дати його появи на світ, історики зійшлися одноголосно, то з місцем народження Сендзівоя не все так однозначно. За одними даними, рідне село Міхала – Луковиці, за іншими – місто Новий Сонч (ці два населені пункти розташовані на півдні Польщі за 20 кілометрів одне від одного). Розбіжність у біографії пояснюють мізерною кількістю інформації не лише про народження майбутнього алхіміка, а й про його дитинство загалом.
Попри те, що даних дійсно не багато, відомо, що він був позашлюбним сином польського дворянина, а також, що з самого дитинства Міхал вважався напрочуд здібним хлопчиком. Тож, аби не занедбати здібності, юного Сендзівоя відправили здобувати освіту в монастирську школу у Варшаві. Після її закінчення юнак уже самостійно вирішив вступати до Краківської академії і, відверто кажучи, цей крок став для Міхала Сендзівоя без перебільшення доленосним.
Переїзд до Кракова
Переїзд до Кракова фактично і став тим каталізатором, завдяки якому Сендзівой набув імені одного з найвідоміших алхіміків усіх часів, бо ж саме тут вчений познайомився з цією наукою, саме тут почав проводити свої перші досліди та саме тут зрозумів: алхімія – це його. Але, зрозуміло, передувало всьому цьому навчання. Як ми вже писали вище, юний Міхал вступив до Краківської академії. Офіційно він там вивчав філософію, теологію, риторику і точні науки, а ось неофіційно – ще й алхімію.
Захоплення алхімією
Алхімія – це середньовічне вчення, спрямоване на пошук філософського каменя, за допомогою якого можна було б вічно жити, перетворювати прості метали у дорогоцінні та лікувати різні хвороби. Зрозуміло, що вірили в подібне не всі. Далеко не всі. Але все ж знаходилися ті, які створенню чи пошуку філософського каменя присвячували все своє життя. Натхненно цим займався і Микола Вольський, з яким свого часу у Кракові познайомився Сендзівой.
Дружба між чоловіками посприяла тому, що Міхал також неабияк захопився алхімією. Вольський, зі свого боку, всіляко це підтримував: зокрема допомагав Сендзівою проводити алхімічні дослідження, а також відправив свого товариша на навчання, помітивши у нього нахил до науки. Так протягом 7 років (з 1588 по 1595) Міхал, так би мовити, підвищував свою кваліфікацію в університетах Лейпцига, Відня і Альтдорф-Нюрнбергу. Під час цих поїздок країнами Європи чоловік мав нагоду познайомитися з багатьма іншими алхіміками, які охоче ділилися своїм набутим досвідом із поляком . Так, здобувши достатньо нових знання, Сендзівой тимчасово осів у Празі. Там він провів величезну кількість алхімічних дослідів, які зробили його відомим вченим того часу – зокрема Міхал став першим, хто відкрив кисень (але про це трохи згодом). Щоправда, як такої уваги на це не звернув навіть сам Сендзівой, адже, як і всі алхіміки, марив іншим – створити філософський камінь чи бодай порошок, який би перетворював неблагородні метали в золото або ж срібло.
Сендзівой і трансмутаційний порошок
Але якщо Міхалу створити цей порошок все ніяк не вдавалося, то ось його друг Олександр Сетон, з яким він навчався в Альтдорфі, переконував, що секрет трансмутації знає. На превелике щастя Сендзівоя, згодом товариш довірив свою таємницю і йому.
Передувала тому історія з ув’язненням Олександра. Відповідно до інформації з певних джерел, Сетона взяв під арешт курфюрст Саксонії Крістіан II. Мета такого вчинку очевидна – у такий спосіб він хотів отримати від алхіміка порошок, який перетворює будь-який метал на золото. Але не вдалося, адже, дізнавшись про ув’язнення товариша, Сендзівой приїхав в Дрезден і якось таки визволив Олександра. На знак подяки Сетон відсипав Міхалу декілька грамів трансмутаційного порошку. Так алхімік і отримав річ, якою марив далеко не один рік. Але надовго вона в нього не залишилася.
У 1605 році ув’язнюють вже Сендзівоя. Причина арешту аналогічна тій, через яку в башті опинився і Олександр Сетон. Тоді отримати трансмутаційний порошок хотів алхімік Йоганн фон Мюленфельс. І цього разу досягнути бажаного таки вдалося – завдяки обману.
Мюленфельс намовив Вюртембергського герцога Фрідріха І запросити Сендзівоя до себе в Штутгарт, тимчасово ув’язнити його, забравши перед тим всі речі, які Міхал мав при собі, а опісля, заволодівши бажаним (порошком), дати можливість алхіміку втекти. Так вони і зробили. Щоправда, не врахували той факт, що Сендзівой був улюбленцем Рудольфа II, тож, дізнавшись про крадіжку, сюзерен дав наказ засудити Мюленфельса до смертної кари. Тож так, за свій вчинок Йоганн покарання поніс, але, на жаль, повернути порошок у свою власність Міхалу це вже не допомогло.
Чи було це насправді – зараз уже судити важко, однак кажуть, є декілька історичних джерел, які підтверджують, що ця історія – не вигадка, а реальність.
Міхал Сендзівой – алхімік, який відкрив кисень
Якщо ви встигли подумати, що Міхал Сендзівой займався лише створенням філософського каменя, якого взагалі не існує (а, можливо, й існує), то ні. Чоловік також є автором шести алхімічних праць, а ще – першовідкривачем кисню. У своєму трактаті “Про солі” (1598 рік) вчений описав процес, як за певних умов селітра виділяє кисень. Щоправда, називав він тоді його трохи інакше – “їжею життя”. Але суті це не змінює: Міхал Сендзівой за правом вважається першим вченим, який написав про існування кисню, та повністю описав процес того, як його можна добути.
Міхал Сендзівой і темна магія
Але відоме ім’я Міхала Сендзівого не тільки через це. Кажуть, що в останні роки свого життя алхімік займався темною магією. Згідно з легендою, Сендзівой продав душу сатані і виготовляв підроблене золото з крові дітей. Щоправда, ця історія, на відміну від тієї, в якій ідеться про трансмутаційний порошок, підтверджень в історичних джерелах не має.
Однак це не заважає краків’янам використовувати легенду під час проведення екскурсій. Вони розповідають про те, що Міхал проводив свої експерименти в Будинку алхіміків, тож десь поблизу місця, де колись була розташована споруда, і витає його дух, який і досі не може віднайти спокій. А ще – попереджають: якщо присісти поруч з будинком на площі Ринок, названим на честь Сендзівоя, можна почути стогони вбитих алхіміком дітей…
Попри те, що легенда, пов’язана з іменем Міхала, дійсно моторошна, знецінювати через це його досягнення не варто. Адже судження про те, що Сендзівой вбивав дітей, – це більше про запитання, аніж про відповідь. А от те, що він є одним з найвідоміших алхіміків усіх часів і першим вченим, який відкрив кисень, – це вже твердження. І твердження не хибне, а істинне.