Побутує думка, що служби швидкої медичної допомоги почали функціонувати лише за радянських часів, але це не так. У багатьох країнах карети медичної допомоги з’явилися ще наприкінці XIX століття, були такі й у Польщі. Служба швидкої допомоги Кракова почала працювати у червні 1891 року завдяки активності та ініціативі міського товариства рятувальників. Це була одна з перших таких установ у Європі, яка надавала державні медичні послуги, пише сайт ikrakow.net.
Створення першої служби
Іноді сучасні машини швидкої допомоги називають каретами, така назва зафіксувалася ще з давніх часів, коли на виїзд виїжджали саме карети. Перший виїзд швидкої допомоги відбувся 6 червня 1891 року, новостворена бригада складалася з візка, який везли двійко коней, лікаря, санітара та 5 пар нош. Спочатку працювали медики-добровольці, бо роботу проголосили волонтерською. Мешканці Кракова стали називати карети швидкої допомоги рятувальними хатинками.
Формували цю медичну службу за принципом Віденської, яка почала працювати раніше. Поштовхом до створення Краківської організації стали численні нещасні випадки на дорогах, коли калічилися люди, які потребували термінової медичної допомоги. Тоді у Кракові активно будували нові дороги, розвивався міський транспорт. З одного боку, це полегшувало життя містян, з іншого – створювало чимало небезпечних ситуацій на шляхах.
До рішучих дій наштовхнула керівництво Кракова пожежа у листопаді 1890 року, яка сталася на складі Кречмера на ринку “Головний”. Двоє людей зазнали сильних опіків, власник компанії загинув. Через кілька тижнів спалахнула пожежа вже в аптеці Вишневського у Страдомі. Відтак у грудні того ж року розпочалася активна громадська дискусія щодо створення спеціальної медичної служби, яка б надавала невідкладну допомогу постраждалим.
Особливості першої служби швидкої допомоги
Першу модель медичної карети Краків отримав із Відня, де вже працювала служба добровільного рятувального товариства. Вона була створена у 1883 році, до речі, причиною створення теж стала пожежа, тільки у Віденському рингтеатрі. Вартість медичної карети складала близько 4 000 рейнських злотих. За конструкцією вона скоріше нагадувала похоронний катафалк, тільки були передбачені зручні місця для хворого та лікаря, гасові лампи, спеціальний тривожний дзвінок на даху для сигналів.
Збереглася інформація, ніби перший медичний візок був жовтого кольору. Але переглядаючи світлини, дослідники переконалися, що таке враження створювала необроблена деревина, якою обшивали стіни. Від Віденського товариства рятувальників до Кракова прибув один із засновників організації, лікар Яромір Мунді, який допомагав налагодити роботу. Спочатку бригада складалася з візника, санітара та лікаря, здебільшого на таку роботу погоджувалися студенти медичного факультету.
Місяці становлення
Ініціаторами створення Краківського товариства рятувальників стали офтальмолог Арнольд Беннет, хірург Альфред Обалінський та начальник пожежної охорони Вінцентій Емінович. Вагому підтримку надавав медичній службі тодішній президент Віденської асоціації швидкої допомоги Ян Вільчек. Краківська міська рада створила спеціальний фонд на потреби організації, а також виділила приміщення у будівлі Професійної пожежної команди на вулиці Колейовей (сучасна Вестерплатте).
Підтримували медиків і членськими внесками, постійно приходили волонтери – здебільшого старшокурсники медичного факультету Ягеллонського університету. Протягом першого року медична служба виїздила на 496 викликів, у 1892 році їх вже налічувалося 1352, що свідчить про зростання довіри до організації з боку населення.
Правила роботи медичної швидкої служби допомоги
У 1896 році працівники служби сформували свій статут, який регламентував принципи роботи та обов’язки чергових. Дослідники відзначають, що їх цілком можна використовувати і в роботі сучасних рятувальних організацій. Команда не мала права залишати станцію для виїздів за місто, у таких випадках відправляли інший екіпаж. До речі, кількість медичних карет потроху збільшувалася, у 1894 році у Кракові вже налічувалося 3 такі транспортні засоби. Чергові мали поводитися врівноважено та спокійно, особливо – вночі, коли трапляється чимало небезпечних ситуацій, які вимагають максимальної уваги та зосередженості. Заборонялося вести гучні розмови, висовуватися з вікон, читати або співати.
У 1900 році одну з карет обладнали гумовими колесами, що значно підвищило мобільність бригади. Зростала й кількість волонтерів. У 1903 році почали працювати курси першої медичної допомоги, де могли навчатися всі охочі, потім вони складали іспити й здобували дипломи. У 1904 році працівники медичної служби почали отримувати зарплату, що стало вирішальним моментом для зростання кількості охочих. Станція настільки збільшилася, що довелося винаймати адміністратора, який опікувався організаційними питаннями, постачанням ліків, інструментів, забезпечував паливо, їжу для коней.
Популярність служби швидкої допомоги
У 1908 році медичні журнали чергових зафіксували у Кракові 2617 викликів від населення. Санітарна служба вже складалася з 4 кінних санітарних карет на гумових колесах. Чотири пари нош доповнили мандрівними скриньками, де тримали ліки та обладнання. Бригади почали виїжджати ще й на різноманітні заходи – для профілактики, вони мали чергувати біля театрів, цирку під час проведення заходів, на перегонах. Першою спробою стало чергування під час святкування 500-річчя Грюнвальдської битви, яке відбулося у Кракові у 1910 році. Медики впоралися із завданням, і керівництво міста почало опікуватися створенням мережі пунктів першої допомоги по всьому Кракову.
Приклад Краківської швидкої допомоги почали наслідувати у Львові, Варшаві, Лодзі, Вільнюсі та Любліні. На початку XX століття кінні карети у Кракові стали заміняти на машини, про перший зразок техніки для медиків, оснащений двигуном, згадували газети у 1909 році. Але деякі кінні карети ще залишалися, останню передали у 1927 році до міста Закопане. Там нею користувалися аж до початку Другої світової війни, здебільшого цей транспортний засіб перебував у резерві або перевозив інфекційних хворих. Звісно, поліпшували не лише транспорт. Медики служби користувалися новими технологіями, впроваджували нові процедури та методи лікування, забезпечуючи пацієнтам належний рівень невідкладної допомоги.
Сучасна робота служби медичної швидкої допомоги
Протягом років розширювався службовий парк організації, збільшувалася кількість бригад, зростала майстерність професіоналів. У 2020 роках Краківська служба невідкладної медичної допомоги налічувала 37 рятувальних бригад, оснащених сучасним обладнанням, найкращими системами зв’язку та місцеперебування. Крім обов’язкового обладнання, були передбачені також пристрої для швидкої реанімації, спеціальні тактичні джгути, відеоларингоскопи.
У XXI столітті у Кракові працювали машини базової медичної допомоги, якими користувалися сімейні лікарі для відвідування немобільних хворих. А також машини нічної медичної допомоги, котрі виїжджали на термінові випадки, мали постійний зв’язок при цілодобовому постійному чергуванні. На всіх транспортних засобах встановили системи GPS для контролю за бригадами у режимі реального часу. А ще диспетчери швидкої медичної допомоги мали можливість відправити гвинтокрил Повітряної рятувальної служби! Медичний авіатранспорт розташований по всій території Польщі на 22 спеціальних майданчиках.
Медикам XIX століття подібне здалося б казкою, але це дійсно так. Що ж, діджиталізація і модернізація суспільства просувається швидкими темпами, тому те, що ще у середині XX століття здавалося фантастикою, у XXI столітті перетворилося на реальність. Мабуть, такі ж слова напишуть дослідники наприкінці XXI століття, коли досліджуватимуть його початок. Адже немає меж для досконалості наукової думки.